Я кричав, а ти не чула:
Прикидалась, що глуха.
Де цинізм такий здобула,
Що аж вітер затиха?
Ти кричала, я корився,
Прислуговував, як міг.
Тільки вчора зупинився,
Майже лежачи у ніг.
Ти просила, я дарую:
Волю, щастя, майбуття.
Хай невпинно завирує,
Без мого твоє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2017
автор: Андрій Конопко