Світитись потрібно зсередини, не боятися.
В світі і так надто багато мороку.
Кожним клаптиком душі сонце вбираючи,
Відпускати вісників смутку у ніч глибоку.
Світлом осяяний день, плекає в Тобі початок,
Студить рани торішні, вмішує в серце спокій.
Хай літом духмяним повниться спраглий ковток…
Світитись потрібно внутрішньо, з кожним кроком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2017
автор: Олеся Шевчук