Смужка біла, смужка чорна,
Любить доля з нами гратись!
Сили попрошу у сонця,
Щоб із долею змагатись.
Швидко час летить, як птиця,
Що до вирію зібралась...
Треба жити, як годиться.
Знаєш, доле, намагалась!
Та, бува, як вдарить струмом
Як же так, чому у крайність?
Чорний колір давить сумом,
Білого піднявши вартість.
Я люблю хвилину кожну,
Кожен вечір, кожен ранок!
І тому ці смужки, можна?
Розфарбую наостанок!
Смужка жовта, смужка синя,
Фіолетова, зелена!
По якій піду сьогодня?
Це залежить лиш від мене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713116
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2017
автор: Олена Бокійчук