Осінь сеньорита

Дощ  тихенько  накрапає,
Знову  йде  моя  пора,  -
І  до  школи  поспішає  -
З    мого  двору  дітвора...
             ***
Листя  клену  вже  жовтіє....
І  каштан  не  відстає,  -  
Серце  радістю    повніє,  -
Коли  Осінь  настає!
             ***
Сонце  вже  не  припіка,  -
дощем  площа  вмита...
І  на  Землю  вже  ступа  -  
Осінь  -  Сеньорита!
             ***
ЇЇ    подих  Я  ловлю,  
Падають  листочки  -  
Знають  всі  як  Я  люблю
Ці  такі  деньочки......
             ***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713277
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 20.01.2017
автор: m@sik