Кімната — акваріум для тьми,
у якій я мертва мушля.
Світло ліхтаря прогризається через зашторені вікна.
Пітьма ковтає мене,
робить мінет моїм зіницям
і я вибухаю
зсередини.
Завтра проковтну свої нутрощі,
якщо знайду їх серед густої темноти
і зітру зі скла кривавий конденсат.
Змию у ванну свої механізми;
дарма ж, бо зранку однаково буду брудним.
Згодом
нічого нового:
знову порину в замкнену ґлотку своєї кімнати,
що пожирає саму себе, неначе уроборос.
Та я не ввімкну світла,
бо не хочу бачити відбитків свого тіла
у неіснуючій кімнаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713285
Рубрика: Верлібр
дата надходження 20.01.2017
автор: Лажневський