Розлетілося серце в друзки,
Залишаючи біль на згадку,
Замість хати лишилась пустка,
А, як гарно було спочатку…
Ми пішли не по тій дорозі,
І на першому перехрестку,
Ти наліво пішла на розі,
Я направо, попавши в пастку.
Не хотіли назад вертати,
Хоч душа увесь час кричала:
-Повертайтесь назад до хати!
Я мовчав, але й ти мовчала…
Обливали знайомі брудом,
Наче вина в усьому ти.
Я не вірив цим пересудам
І хотів тебе віднайти.
Ще ятряться на серці рани,
Перехрестя оте в очах.
І вінчання часами храми,
По ночах у вухах дзвенять.
Сріблом вкрилися видноколи,
Крає серце розлуки мить.
Хоч роки не вернуть ніколи,
Проте перше завжди болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: Віталій Назарук