шляхи розходяться, та зберігаються зв'язки,
тому, мабуть, прощатися не варто,
бо в кожній точці зоряної карти
тебе відчую я, мене підхопиш ти
сама розлука утрачає справжність й сенс,
вона - ілюзія із відстані і часу,
а серце, уподібнившись пегасу,
куди завгодно дух перенесе
галактики стикаються і точитися війна
руйнівників і тих, що світ щодень цей творять,
а тільки віра творить з нас героїв,
нехай тебе убереже вона
ми знов розходимось, лежить безмірний шлях,
в святилищі душі для тебе вічне місце,
чекатиму від тебе добрих вісток,
а ти читай про мене по зірках
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: Віталій Стецула