Думки , що приголомшують бажання ,
Що очі закривають в тіні страху ,
Що серце приголомшує зізнання ,
Що ще не знає жаху ,
Що майбуття це тільки світло у вірі ,
Яке сказала ми тільки раз
І дізнаємось ми , коли не згасла віра ,
А та надія немов дорогоцінний вказ .
Ні , надія це щось інше ,
Щось приголомшливо святе ,
Таке розкішне , ніжне , пишне ,
Казкове , світле , золоте .
І в океані розкоші згасає віра , і віра непроста , а віра у життєву суть , яку зневіра швидко захопила
І це не щастя , і навіть не надія
Це розкіш , розкоші життя , які трапляються
У кожної людини ,
Згасає тільки віра у життя !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: sophia senckak