Я вас прошу не жити у полоні
І не ховати всіх талантів у собі.
Розкрийтеся, й тоді долоні
Зустрінуться у схвальному:
"На біс!"
Я вас прошу не мріяти обмежено,
Для мрії не існує перепон.
В житті, я думаю, беззастережно
Усім нам заважає телефон.
Я вас прошу не плакати ночами,
А просто сісти, все розповісти.
Вам стане легше, обіцяю.
Тільки людину надійну знайти.
Я так прошу, кричати вже не в силі.
Ви лиш подумайте: для чого вам знання?
Хтось у біду потрапив? Всі сміливі.
Як "хтось" - це ви, тоді "до біса те життя".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713478
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2017
автор: Julia :)