Шануймо суржик! Рідна мова,
Колись ми з нею виростали -
Хоча вона й не гонорова,
Але ж ми іншої не мали.
Батьки сучасного хотіли,
Та знань у них не вистачало,
То й говорили як уміли -
Адже коріння їх тримало.
Нащадки суржик не сприймають
Щось кострубате, без традицій.
Вони вже й інші мови знають -
Старе ж дідам хай залишиться...
Нас зараз кращого навчають,
Та сутність нашу не змінити:
Усі дитинство пам'ятають -
То й будем "ШО" ми говорити!
16/1/2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2017
автор: Федір Трох