…………………. .

Апостоли  поверталися  додому  самі  не  вірячи  в  те,  що    з  ними  сталося.  Вони  були  просто  раді  що  змогли  вкотре  відстояти  ідеї  котрі  посіяв  у  них  їхній  вчитель.  Та  це  був  лише  початок.  Справжня  історія  чекала  їх  ще  попереду.  
Тепер  перед  ними  відкривалася  нова  лінія  життя.  Біль,  погорда,  обмови,  наклепи,  переслідування  –  ось  що  чекало  їх.  Кожен  з  них  скоро  це  зрозуміє,  що  вони  самі  добровільно  вибрали  цю  чашу.  Лють  і  ненависть  з  боку  релігійної  і  політичної  верхівки  юдейства  будуть  тепер  завжди  переслідувати  цих  нових  посланців  доброї  новини.  Вони  завжди  будуть  змушені  втікати  від  колись  своїх  побратимів,  одноплемінників  і  друзів.  Тепер  наступав  період  який  змінить  все  і  покладе  початок  новому  ладу.  
Саме  їхні  слова  змінять  хід  історії  і  покладуть  початок  новій  релігії.  Ще  трохи  і  храм  буде  знищено,  юдеїв  порозсилають  по  всій  імперії.  Втратиться  роль  первосвященика.  І  всі  правлячі  сім’ї  в  Єрусалимі  просто  зникнуть  зі  сторінок  історії  назавжди.  Ті  ж  таки  фарисеї  розбіжаться  і  покинуть  все.  Але  слова,  передані  Ісусом  залишаться  для  майбутніх  поколінь.  
Це  протистояння,  що  почалося  ще  за  життя  Ісуса,  триває  і  досі.  І  до  нині  між  справжніми  учнями  Ісуса  і  фарисеями  тривають  протистояння.  Перші  несуть  слово  отримане  вчителем  до  кожного  з  людей,  намагаються  достукатися  до  їхніх  сердець  і  розуму  вказуючи  на  істину,  котра  є  лиш  одна.  Вони  не  отримують  почесних  звань,  титулів,  не  женуться  за  коронами  і  лаврами.  Їм  не  потрібні  перші  місця  в  синагогах  –  храмах  і  безглузде  вихваляння.  Їм  не  співають  многаліття.  Їх  не  видно  на  сторінках  історії.  Ними  погорджують  і  принижують  в  очах  народу.  Вони  переслідувані  і  до  нині  за  правду,  скитаються  по  різних  чорних  роботах.  Їх  не  зустрінеш  ані  в  єпархіальних  куріях,  ані  в  теплих  кабінетах.  Вони  –  носії  слова,  котре  веде  їх  через  усе  життя.  Слово,  котре  змінює  світ  і  дає  кожному  надію.  Слово,  котре  живе  у  кожному,  хто  хоче  бути  з  Богом.  Слово,  яке  рано  чи  пізно  отримає  перемогу  над  злом  і  невіглаством.  Котре  побудує  справді  новий,  ідеальний,  чистий  світ.  Слово  життя,  що  є  лише  одним  мостом  до  справжнього  бога.  
А  що  фарисеї?  Куди  вони  поділися?  Та  нікуди.  Після  зруйнування  храму  римлянами,  вони  розпорошилися  по  всій  імперії  несучи  свою  злість  і  ненависть  до  усього,  що  є  милим  богові.  Вони,  як  і  дві  тисячі  років  тому  позалазили  до  теплих  конторок,  в  просторі  будівлі  храмів  і  з  амвонів  і  далі  утримують  людей  в  полоні.  Вони  змінили  назву,  по  одягали  нові  одежі  котрі  б  і  далі  їх  вирізняли  серед  людей.  Вони  стали  звати  себе  християнами  але  в  душі  вони  глибоко  противляться  цьому  слову,  і  намагаються  знищити  тепер  із  середини  ненависну  їм  єресь.  Та  Ісус  справді  перемігший  смерть,  і  обіцяв  своїм  послідовникам  що  не  залишить  їх  ніколи,  посилає  і  далі  все  нових  вірних  його  слову  людей  у  цей  світ.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2017
автор: Ruslan B.