Холодний вечір ходить по траві,
Осіннім сонцем пагорби политі,
І сниться сон, в якому всі живі
І небо дозріває соковите.
Ворушить вітер пишними крильми
Та вербами хитає золотими,
Немає болю, пустки та зими
І голосно сміються побратими.
Чарує тиша, чути небеса
В якомусь неповторному регістрі,
І смерті десь іржавіє коса
І порохом не обпікає ніздрі.
Якби цей сон продовжити змогли
В реальності усі, хто були з нами…
Невидимі літають янголи
І пестять сплячих теплими руками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713630
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 21.01.2017
автор: rutzt