Сонце позіхнуло, стало на ремонт.
День втомився розставляти жорна...
Взяли бранців сутінки в полон.
Стишив вечір хід годин моторних,
Закурили люльки хатні димарі,
Наче думу думали славні запорожці.
Барви темні божі малярі
Влили у суєтний розпашілий простір...
І піна зірками липла до небес,
Є у цій порі велика перевага.
Довгожданий спокій ласкою воскрес,
Зрівнювали долю сили противаги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2017
автор: Мандрівник