Вже скоро час піти навіки,
Піти у вічне небуття,
Куди вже згинуло без ліку,
Звідки не буде вороття.
Підуть зі мною мої грози,
Ласкаві і похмурі дні,
Всі мої радощі і сльози,
Все, що намріялось мені.
У вічність заберу з собою,
Усе не здійснене, на жаль,
Тримтячою візьму рукою,
Я спогадів безмежну даль,
І перед вічності порогом,
Згадаю всіх, кого любив,
Своїх батьків, згадаю Бога,
Простіть, якщо я завинив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713659
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2017
автор: Panchenko Volodymyr