Я люблю свою Україну
І ви покохайте її,
Зігрійте любов*ю калину
І всі обіцяйте собі ,
Що наша країна цвістиме ,
Що ми не покинем її,
Колись покоління ростиме,
Як зараз- на вільній землі!
Я вірю: не зайдемо тихо до хати,
Не сядем співати пісні ,
Коли Україна буде помирати ,
Коли її доля вже буде на дні!
Погляньте на поле ,на ліс і гаї,
Калину, вербу і тополю,
Почуйте пташині пісні солов*їв,
Які нам знайомі до болю.
Згадайте ,як ніжно шепочуть річки ,
Згадайте домівку і школу ,
Маленькі і тихі стежки ,
Бабусину казку і мамину мову.
Хіба оце все не на рідній землі,
Де ти підростав і навчався,
Де добрі знайомі і друзі твої
З якими в дитинстві ти грався?
Звичайно - це все Україна:
Дитинство,батьки і доросле життя!
Звичайно -це все Батьківщина :
Родина ,любов і сім*я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713665
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 21.01.2017
автор: Вікторія Заячковська