Пальми розлогі, сади, і морські береги,
Густо засніжені. Біло, неначе у раї.
Що це ти так розійшлася, зимò? Підожди!
Ніби навмисне, снігами усе засипаєш.
Тільки учора дощі осінь лила сумні,
Наче б хотіла одплакать тривоги останні,
Зранку сьогодні на квіти мигдальні рясні
Білі сніжинки упали прозоро-криштальні.
Біле довкола, куди тільки оком сягнеш-
Сипле, немов хто перину свою витрясає.
Зламано стереотипи і снігу без меж-
Більше не скажуть, що в Африці зим не буває.
Н.Хаммоуда.
1/01/2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713674
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.01.2017
автор: Наталя Хаммоуда