Де є мораль там люди
Де совість перш за все
Там розум і серце за одне
Коли ж в людині просто думка
І думка верх над всім бере
В тім тілі спить людина
Там просто мова й все
Людське не тільки тіло
А все що в ньому є
Розум, серце, почуття і відчуття
Якщо в людині вище всього почуття
Там розум пригнічений і відчуття
Така людина страхом й несвідомо живе
Якщо в людині вище всього відчуття
Там розум ще мертвий й моралі нема
В такої людини потреби до їжі й інстинкту
Якщо людина серцем одним живе
Її свідомість є цей момент
І все для неї як експеримент
Переживання таке саме зле
Де все одне і діє як одне
Там ціле все, там вищий розум
Там сонця свідомість уже
А як розвити це, спитаєш ти себе?
І в чому сенс всього цього?
Ця відповідь звичайна і проста
Твоє життя в людському тілі йде
А сенс всього тебе
Це досконалість своєї моралі
Розвиток і відкриття любові буття
Проявлення совісті в приклад нащадкам
Коли ж життя людини як тухле яйце
Вона деградує і в прірву іде
Навіки само наказує себе
І з кожним новим народженням
Вона справлятиме все
Якщо ж все буде одне і те
Вона пощезне і на ні, в пил зійде
А. Норам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713699
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2017
автор: Айшек Норам