З трави роса духмяна опадає…
Незвична тиша – і тривка, й сумна…
В полях під шепіт вітру тихо грає
Дзвіночків синіх Муза чарівна.
Остання зірка в небі вже погасла…
Червоний обрій скоро спалахне!
Колише ранок цілий світ у яслах,
Усе якесь казково-таємне…
Привітним шумом кучеряві лози
Стрічають сяйво на краю села.
І медом пахнуть вранішні покоси,
Вмиває сосни свіжая смола…
Вже жайворонок виспався співучий,
Панамка сонця злегка вигляда…
І скоро всі ці пагорби і кручі
Заллє ранкова сонячна вода!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713733
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.01.2017
автор: ЛУЖАНКА