Холодний погляд дивиться у вічі
Хоч посмішка оздоблює вуста.
Омана не лікує, а калічить.
Омана - це ілюзія пуста.
Вона така аж приторно-солодка.
Доходить інколи до гіркоти.
Її вбрання - дешева позолота.
Її єство - одура повноти.
Допоки пророста, пуска коріння
Ще якось прагне розум веселить.
А далі що? Накази й повеління.
А далі що у рабстві цьому жить?!
Бо розірвати заржавілі пута
Під силу тільки тим, хто прагне змін:
Кому не заважа людська отрута,
Не соромно спиратись на ослін.
Гнів поборовши звать "на допомогу!"
Долоні в кров, що гепають у шибку...
Ілюзія породжує тривогу.
Ілюзія породжує помилку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713884
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 22.01.2017
автор: Оксана Пісня