"Заплющ свої очі
Й впусти знову в серце,
Хоча почекай...
Я там живу."
Такі однакові,
Але в ту мить - різні,
Наївно тікаючи від спільних проблем.
Вона все бажає долать кілометри,
А ти не покинеш рідного крила.
Тобі добре тут, хоча й поруч інша.
Причина у цьому зовсім проста:
''Принцеса для тебе -
Це планка складна."
Тому будеш грати в ті ігри дитячі,
Які вона знає,
Причому й давно!
Але ти гадаєш,
Що став переможцем,
Обманюючи ту й
Себе, врешті-решт.
Шкодуєш для тої емоцій душі,
Натомість даруєш - біль головний.
Ти граєшся нею,
Але настане кінець.
Повір мені:
Гра ця - занадто проста.
Зміни усі ролі
Й бездарний сюжет,
Бо я відчуваю -
Це той ще "успєх"!!!
P.S.
Втратиш кохання всього життя,
Хоча постривай, його вже нема!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713917
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2017
автор: Юлія Котвицька