У ненависть душу не втопи.
Навіть помста - то холодна страва.
Десь палає день і ніч заграва,
В ряд стоять засніжені стовпи.
Зашморги на кожному із них.
Май же сили у лихім двобої
Не згубити стріли і набої,
Не вбачати скрізь лишень чужих.
А чи знаєш?.. вороги лихі
Посміхнуться й краплею цикути
Вивірять, не згледишся, - закутий
У плітки...незрячий ще й глухий.
Не спіши зрікатись, не спіши.
Дасть коріння дерево з плодами.
Всім під сонцем місце - бур"янами,
Зроду звуть цілющі спориші.
Не коси, не випали ущент
Рідний край, з якого зла недоля
Вирізала шмат святого поля,
Розпинає й досі, хто там ще?
У ненависть душу не втопи,
Бо гряде неділенька кривава.
Гострить меч нечувана розправа, -
Знищим тлю, засіємо степи.
Небо десь захмарене й сумне.
Фатум неминучий ніч сідлає,
Розігнати помисли і зграї, -
Все минає, лихо теж мине.
23.01.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713962
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2017
автор: Ліна Ланська