Я вже тебе не кохаю
кохаю, кохаю, кохаю...
І більше тобі не належу
належу, належу, належу...
До ранку вже не чекаю
чекаю, чекаю, чекаю...
Зустрівши очима не стежу
стежу, стежу, стежу...
І тебе нізащо не пробачу
пробачу, пробачу, пробачу...
Сама сумувати не сяду
сяду, сяду, сяду...
Поглянь, я зовсім не плачу
плачу, плачу, плачу...
"Все здолаєм"- Кажеш неправду
правду, правду, правду...
Кожна фраза важка як цеглина,
Крик гордині - небачена сила.
Та душа мов маленька дитина
Від тих слів лиш відлуння ловила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2017
автор: Ірин Ка