Равлик на паркову
Виповз доріжку,
З хатки сіренької
Висунув ніжку.
Мацав камінчики,
Мацав травинки,
Тихо хиталися
Очі-стеблинки.
Тихо зітхалось –
Повзти так далеко!
Може побачити
Білий лелека,
Може спіймати
(а може і ні),
Добре що хатка
Завжди на спині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714060
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 23.01.2017
автор: rutzt