Виглядав я тебе, а тебе не було,
Хоч стежина слідами кричала…
Тепер стежка в снігу, бо її замело,
А без сліду вона замовчала.
Де ти є? Відізвись! Я сумую весь час…
У душі, як надворі - морози…
Я не вперше кричу, вже кричав я не раз,
Уже стали льодинками сльози.
Може краще зима, може краще сніги,
Ти для мене, як птиця для лева,
Тебе довго чекав, щоб віддати борги,
Хоч ти вже Снігова королева!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2017
автор: Віталій Назарук