Моє перо, мій меч булатний,
Для тебе чистий лист завжди.
Який на все буває здатний,
Бо захистить і від біди.
Моє перо - щоденний поклик,
Весняний жайвір в небесах.
Ти наче весняний журавлик,
Ти корабель на парусах….
Перо не тільки моя зброя,
Перо розпалює вогні…
Що можуть славити героя,
Орлом парити ввишині.
Перо поета – його доля,
Вінок лавровий, чи сума.
Перо засіє густо поле,
Хоч врожаю, дивись, - нема…
Якщо перо у серці вашім,
Воно і доля, і вогонь.
То у такім житті строкатім,
Це теплий подих для долонь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714159
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2017
автор: Віталій Назарук