Дратує фарисейство, що навкруг
Коли тобі виспівують «осанна!»
В той час, як обплювали ядом всю,
Їдкіше щоб душі ятрилась рана…
Облесливість дратує і обман,
Коли заради власного спокою,
У спину ніж втикають раз у раз
Й свої гріхи приховують тобою…
На людях посмішка, а камінь у руці,
Яким проламують підступно душу…
Затисну зуби й гнів свій в самоті,
Бо від Диявола оберігатись мушу…
Я не чекаю, щоб любила чортівня,
У спокій огорнуся молитвами…
Я сильна й виживатиму одна,
Хоч смородом лихим і обливали…
Я вірю Бог, як завжди, знову вбереже,
Від «друзів» тих, що так паплюжать,
А ворогів таких не маю, мабуть, я,
Що явно Чорту вірно служать…
Вже краще мати дійсних ворогів
Ніж «друзів», що вбивають душу…
Тому лихого в серце не впущу,
Якщо й назавжди замовчати мушу…
Відкрию душу тільки Небесам,
Молитимусь за недругів щоденно,
Думки і мрії я вкладу в пісні,
Щоб не пройшло життя моє даремно.
24.01 2017
Іванна Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714160
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.01.2017
автор: Lilafea