Десь птах, що там злітав з верхівки даху,
Але не бійтесь – прилетить. Без страху
Лиш вберегти тих пацанів – моїх братів,
І сам себе картаю, за те,що того не зумів.
Мене пробачте, що був я не обачним,
Той статус він для нас ніщо не значить.
Хтось брав стежину, хтось двозначну,
Але лишень усе на небі Бог побачить.
Ми йшли усі і до кінця. Ніхто не здався.
Ми були воїни АТО, а зараз підхалуї,
Наш край тієї, переможний обірвався,
Хоч до сих пір літають дури пулі.
Вся наша влада - корито для готівки.
У когось там заводи з шоколадом,
І газ кацапський не можуть поділити,
Та ще й Європа стала нашим братом.
А люди як вмирали - далі помирають.
Я хоч військовий, та проте не ас.
Там шоколад жують і геть не знають,
Що президент останній пі****с.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714190
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 24.01.2017
автор: земеля