А продай мені краплі забуття...
Може, є у твоїй аптеці?
Складний випадок і нема життя
Від недуг у розумі й серці.
Краплі забуття про тепло твоє,
Твої очі, губи, усмішку...
Вже й не зна’, чого, забуття прийде
На холоднім поламанім ліжку.
Забуття того, що прикрасив сам
Нас і світ я, хоча й ненавмисно.
Що спокійно так сам я колисав
Сподівань прекрасних колиску.
Забуття того, як співала ти
Сподіванням тим колискову.
Трохи зняти біль сподівань отих,
Як колиска впала додолу.
Крапель забуття ти продай мені –
Вбити згадки, які ломлять тіло.
Сон втрачається, холод по спині.
Нерви то, а то знов змарнілий...
Крапель забуття, чи що маєш там –
Ін’єкції? Мазі? Таблетки?
Я "закинуся", і піду в туман,
Поза світло твоєї аптеки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2017
автор: Avsian