Пам’яті Піаф

1  куплет:
Пісня,  мов  білокрилий  птах
Летить  над  вечірнім  Мормартром,
То  лине  дивний  спів  Піаф
Із  тугою  і  ніжним  жартом.
Така  маленька  і  вродлива
З  душею  пташки  вільної,
Мов  вітерець  легкий  мрійлива,
Така  крихка  і  сильная.


Приспів:

Нічого  не  треба,  нічого,
Що  буде,  те  буде,  нехай!
Вона  не  просила  у  бога
Ні  щастя  земного,  ні  рай.
Бо  щастям  була  її  пісня,
А  розкішшю  небо  й  земля.
Згоріла  вона,  наче  листя,
На  небо  знеслась  янголям.


2  куплет:
І  мабуть  десь  там  в  небесах
Душа  літає  над  Мормартром,
То  дивиться  на  нас  Піаф
Із  тугою  і  ніжним  жартом.
Нічого  в  Бога  не  просила
Все,  що  пройшло  –  того  нема.
Та  співом  душі  полонила
Незнаючі  про  те  сама.

Приспів:  той-же.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2017
автор: Нора2