Чи можеш ти забути почуття,
Що пожирає просто з середини?
І ніби спонукає до життя,
Але й вбиває тихо, без причини.
І хочеш відлетіти у думках
Туди далеко де не буде болю.
Щоб так не збожеволіти в словах.
І серце, щоб не вирвати із кров'ю.
Бо почуття так вирветься з грудей
І душу втратиш ти назавжди.
Не зможеш більше вірити в людей,
Поринеш в темряву і вп́адеш.
Так тихо огорне тебе пітьма.
Ти їй здасися, бо не зможеш більше.
І будеш там налякана й одна,
Подумаєш, що вже не буде гірше.
Й миттєво прийде дивний спокій.
Ти спробуєш прийняти це усе,
І навіть зробиш певні кроки.
Та все ж душа твердитиме одне
Чи можеш ти забути почуття,
Що пожирає просто з середини?
І ніби спонукає до життя,
Але й вбиває тихо, без причини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2017
автор: Наталія Мосійчук