В твоїй футболці під ковдрою подушку обіймаю
Бо ти десь там далеко сам лягаєш спати
Так я собі думаю, так собі все уявляю
Хоч ти ж відпустив мене, а я все ще кохаю
Ти вирішив за мене як буде краще для двох
І поїхав лишивши мене наодинці з думками
А все не так легко, згадай як важко було обом
Як тулились один до одного вечорами
На відстані, але постійно в моїй голові
Згадую кожне слово і як легко говорив
Ти так несподівано за місяць мною перегорів
А спочатку дихав мною, без мене не жив
Та все змінив час і відстань яка зросла тепер
А я не хочу йти в чужі обійми якби не просив
Хочу щоб час всі печалі перетер
І почуття наші він знову відродив
Щоб був щасливий коли мене бачив
Щоб хотів торкнутися моїх губ своїми
Що б там не сталося, я тобі пробачу
Ми поки окремо, але не станемо чужими
24.01.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2017
автор: Катя Казанцева