Мороз,Зима
І всерці хуртовина
На сході України йде війна
А депутати у палатах
Все думають-гадають
Якого б ще,"нажити їм,добра".
Вирішують зарплати нам підняти
3200-мінімум,УРА
Нема чого нам сумувати
Настала "кращая пора".
Саміж бідненькі так гарують
Що валить піт з чола"мужів"
За вояків їм в серці тисне
Та не спішать вони у бліндажі.
Ох,на словах-вони герої,
Дають загиблим медалі,
Собі всі почесті високі-
Солдатам -цинкові гроби.
Вони все їздять на Кариби,
То Турція,то Греція,моря
А люд простий все терпить,терпить
Не видно ясного кінця.
Агов,просніться депутати,
І президент нехай не спить,
Бо прийде час на вас"багатий"
Згниєте в золоті своїм.
Ви поверніться до народу,
Повиправляйте помилки
Хай скінчиться війна на сході
Нехай не плачуть матері
Нема чого нам воювати,
Ми хочем спокою,добра
Ми ж довіряли,вибирали
не доведіть люд до гіха.
Бо як набридне цьому люду
І далі все оце терпіть
Тоді й мандат не допоможе
І трудно вам свім стане жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2017
автор: лютікі