***************

твої  вії  холодні  як  зимовий  цей  вечір  
срібла  сяють  краплинки  льод  у  твоїх  очах  
що  ще  люба  зробити,  щоб  потримати  плечі  
щоб  хустинку  подати  тобі  при  свічах..  

я  вже  з  ніг  мила  збився,  скільки  вже  не  молився  
ти  не  чуєш  мо  голосу,  ходиш  все  по  мечах  ..
а  колись,  пам'яташ,  був  шалений  і  бивсь  я  
щоб  заплутатись  важче  у  твоїх  речах  

ти  була  неприступна  у  свята  і  у  будні  
що  ж  сьогодні  ся  стало  де  моє  їжача  
біля  тебе  мужчинки  табунчики  мутні  
я  ж  горіти  втомився  близ  того  Ілліча  

твої  вії  холодні  як  зимовий  цей  вечір  
я  віддав  би  всі  скарби  щоб  тебе  провести  
й  це  кохання  нестримне  що  здатне  до  втечі  
та  припнув  я  хустинку  і  коня  і  пости...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2017
автор: Ольга Ратинська