він прийшов бездоганний
пошматований трохи, трохи в дірках
не просив цілувати і каші із манни
попросив відіспатись на моїх подушках
я звичайна повія із примхами трохи
кучерява.блондинка маю схиблений дах
не даю безкоштовно, та і брати не прошу
мої ноги гарячі, бо розвіюю прах
помирати не жалко
жалко жалісно жити
ось так падати низько
веселитись у сні
він прийшов недаремно
хоч на вулиці слизько
я його приголублю
проспіваю пісні
покладу його в ліжко
по частинах руками
розітру йому м,язи подихаю в кров
позагоюю ранки усі і одразу
і відпущу на волю кохатися знов..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2017
автор: Ольга Ратинська