шеолом
тавроване тіло
ти раю жадаєш
знаю
малюєш захисту руни
стираєш
пам'ять
книжками
казки уявляєш натомість
як ви з ним блукаєте
босі
Карпатами в жовту осінь
і ватрами зігріваєш
поранене звірем
серце
шеолом
тавроване тіло
спокутують зорі пророцтва
слова гострять знаки відплати
сьогодні не хочеться знати
куди приводить кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2017
автор: Принц Флорізель