У любих очах втоплюсь довіку,
Від слів хмільних ласкава стану вся.
У душі душа, в тиші, без крику,
Вогонь палить:" Твоя. На все твоя".
Тепло із серця ллється у груди,
У крові ніжність струменем бринить.
Тіло спізнало шматочок згуби,
Що медом в’їлася й у сні манить.
Ясно палає свічка святістю,
Кидає тінь на зім’яту постіль.
Ще раз впиваюся взаємністю,
ЇЇ у пам’яті ти полишив.
29.01.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2017
автор: Валентина Ланевич