На пероні сніги – мов лежні,
примостилися навмання.
Мляво черга часозалежна
проковтнула пігулку дня.
Ніч на вену кладе компреси
із купейних м’яких квитків.
Галасують нічні експреси,
вимагаючи пиріжків
й пасажирок – веселих, юних.
І співає старий казах,
що зрідняються в чергах юрми,
як в прощальних сумних словах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715161
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 29.01.2017
автор: Любов Матузок