Велике пізнання
Велика любов.
З ікони Богородиця
Дивиться на мене знов.
Де мудрість, милість
І вічна любов.
Де серцю розрада,
Приходять в душу знов.
О матінка Спасителя
Потребуємо твого буття,
Що радість для серця
І благодать для життя.
Ти сонце від віку
Що вказує путь.
Ти милість для всіх
І мене не забудь.
А Мати Велика
Ти любов Христа,
Ти заступниця бідних
Покров для життя.
Тобою віками
Християни ідуть.
До спасителя нашого
Проклала Ти путь.
Православна Мати
Вела всіх святих.
Ти їх наставляла
І спасала Ти всіх.
О мати блаженна,
Де Твоя рука.
Там чудо велике,
Там темних нема.
Там світло й достаток
Ти всім подаєш.
Багатьох Ти спасаєш
Ще багато спасеш.
Ти утіха моя,
І блаженство Творця.
Тобою пізнаємо
Самого Отця.
Бо в Тобі милосердя
І дорога життя.
Ти хворих зціляєш
Зціляєш серця.
Царице Небесна
Ти покров і життя.
Ти людей спасала
І мене Ти не раз спасла.
Темрява боїться
Лику Твого.
Освіти мою душу
І обличчя мого.
Вкажи мені дороги
Велика Мати,
Щоб я міг біля тебе
Царице, стояти.
Цариця Небесна,
Ти Слава Отця!
Ти Дух Утішитель!
Ти Мати моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715270
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2017
автор: Нагорний