[i]Мені би твою квапливість -
Щоб забути про вчора і відчай.
Мені би твою сміливість -
Подивитися прямо у вічність.
Мені би твою цнотливість -
Й помолитись до якогсь святого.
Мені би твою кмітливість -
Щоби відповісти на - "що з того?"
Мені би твою рухливість -
Щоб не стояти просто на місці.
Мені б твою енергійність -
Щоб не замерзнути у цім місті.
Мені б трохи твоєї уваги -
Щоб віднайти знов дорогу.
Зовсім трішки твоєї наснаги -
Щоб знов повірити Богу.
Мені би тільки хвилину -
Щастя, якого зовсім немає.
Знайти б надійну людину -
Котра мене, як ти, не зламає.
А поки, ще нічого не сталось -
Я роблю перші лиш кроки.
Це так, мені чомусь нагадалось -
Поміж всієї мороки.
А поки ще нічого не сталось -
І більш нічого не треба.
Лише тіні глибокі зостались -
Що не вміщаються в небо. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715398
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.01.2017
автор: Валерій Кець