Я згорну у пригоршні образи…

Я  згорну  у  пригоршні  образи,
Кину  за  водою  -  хай  пливуть.
Моя  душа  очиститься  відразу
У  ній  любов  і  ніжність  заживуть.

Накотять  спогади  легким  пробоєм,
Зігріють  душу  лагідні  слова;
Я  знову  хочу  буть  разОм  з  тобою
До  того  часу  доки  я  жива.

Я  напою  тебе  бажанням  щастя,
Наповню  душу  ніжністю  без  меж,
Я  принесу  кохання  для  причастя  -
З  моїх  долонь  до  губ  своїх  візьмеш.

І  поєднаються  п'янким  потоком:
Два  погляди  і  руки,  і  вуста,
І  всесвіт  час  зупинить  зореокий
Коли  настане  мить  ця  золота.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2017
автор: Світлана Ткаліч