Спи-засни, моє дитятко,
спить на дереві пташатко,
зайченя у лісі спить
і борсук заснув умить.
У норі - руда лисиця,
лисенята з нею близько:
укрила рудим хвостом,
малі лиски, спіть бігом.
У норі сплять вовченята,
вовк, а ще вовчиця-мати,
ведмежата у барлозі,
до них ведмедиця ходить.
У дуплі білочка спить,
білченяток сторожить,
спить у листі їжачок,
ще й скрутився у клубок.
Мишки сплять собі у нірці,
вітер зашумить у дірці,
олень і косуля спить,
оленятко боронить.
Спить-заснув лісок увесь,
недалеко він: аж ген,
а у ліжечку – дитя,
йому спатоньки пора.
Люлі–люлі, мила, бай,
спи, дитино, засинай,
а всім лісовим звірятам
у лісочку засинати.
7.11.2016.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2017
автор: Светлана Борщ