Притулитися дайте мені
До приємної, гарної дами,
Щоби знов як колись по весні
Я заслухатись зміг солов’ями.
Щоб вернулось до мене все те.
Що колись загубив із роками,
Це кохання до жінки святе,
Що керує всім світом і нами.
Щоб відчув як моя грає кров
Й почуття надають мені сили,
Молодим щоб відчув себе знов
І сказала б вона – ти мій милий.
Притулитись до кого мені
Я не знаю, таку не нахожу,
Кину пошуки, може й дурні,
Коли руки на груди вже зложу.
29.01.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2017
автор: Георгій Грищенко