О, вітре, о, вітре!
Ти повітря стихія!
О, вітре, о, вітре,
Поясни свої дії.
Чому наче демон
Стаєш ураганом,
Чому людям деколи
Від тебе погано.
Ти хвилі у морі
Миттєво здіймаєш,
А іноді гілку
Журливо гойдаєш.
О, вітре чому ти
Такий невблаганний,
Вітерцем ти буваєш,
А коли й ураганом.
Свистиш у вухАх,
По спині пробігаєш,
На далеких шляхах
Собі вільно гуляєш.
Розносиш насіння,
Сколихуєш трави.
О, вітре, на тебе
Немає управи.
У горах могутньо
На крилах ширяєш,
Багато що бачив,
Багато що знаєш.
О, вітре, о, вітре
Повітря стихіє.
О дай мені трохи
Земної надії.
Візьми мої мрії
У небо високо -
Нехай вони впадуть
Богові в око.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715532
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2017
автор: foramenifera