Нас на рабів перетворили,
ми спину гнем за копійки.
Втрачаємо останні сили,
бредем покірно до могили,
у власнім домі – байстрюки…
Народ, пора опам‘ятатись,
терпіння термін весь пройшов.
Потрібно всім нам об‘єднатись,
за вила миром дружно взятись
і спекатись брехні оков.
Хто генератор наших бід?
Хіба ж усім іще не ясно,
веде то чий з офшорів слід?!
Тож будьте пильні повсякчасно,
бо згине наш козацький рід!
Вставай знедолений народе,
нарешті спину вже розправ.
Здійми уверх свої клейноди,
як символ волі і свободи,
надії, віри й честі сплав!
31.01.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117013105247
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715631
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.02.2017
автор: Олександр Мачула