Ти даруєш цю каблучку,
Не говориш, що – обручка,
Хочу чути слово – мама,
Ця каблучка, як омана…,
Ця каблучка з бірюзою,
Навік пов’язана з тобою,
Мої мрії вже розбиті,
Білим, білим «снігом» вкриті,
Ти даруєш цю каблучку,
І цілуєш мені ручку,
Свої очі ти ховаєш,
Душу, «лезом», мені краєш,
Ти даруєш цю каблучку…
18.12.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715633
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2017
автор: Ніколь Авілчаду