Бистрії іскри
на фоні світила.
Блідії від розмахів
золоті крила.
Лечу, і з безодні злітають
всі зорі.
Мені не все сказано,
мало любові.
І гріється срібло
у світлі при сонці,
А золото крапле
на крила мої.
І тяжче, і важче,
горять і палають,
Мов сталь, тягнуть вниз,
близько так до землі.
© Жанна Білавич, 2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2017
автор: Жанна Білавич