- Забудь його, - шепоче вітер,
По снігу пишучи пером, -
Бо не для тебе в цьому світі
Бій його серця під ребром,
Його низький протяжний голос,
В’язкі у погляді меди
І той далекий мегаполіс,
Де він кладе свої сліди.
І слів намисто не для тебе,
І почуттів міцний кагор.
Луною - пісня вітру з неба:
- Забудь його, забудь його!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)