По матеріалу статті. http://www.dialog.ua/news/109848_1485903634
«Нація тільки тоді буде сильною, коли буде залізно переконана і впевнена в непорушності її ідеалів і прагнень, а прагнення в нас одне виграти в цій війні, стати сильною, свобідною, насправді незалежною і впливовою державою, яка посяде впевнено своє законне місце серед лідируючих інших країн цього світу».
*** Симуляція чи стимуляція дискредитації.***
«Не поспішайте, сядьте, заварить чашечку кави, хочете з вершками і поміркуйте над тим, що знову путінські лайномети намагаються нам втюхати: «Наступ укровійськ під Авдеевкою – це провокація Порошенка», «Порошенко не дає наказ наступати, не дає наказ стріляти, не дає, не хоче, не може, він нас зливає, зрадник!» і така далі всяка маячня. Чого ви дивуєтесь, зараз сприятливі умови для нової хвилі психічної атаки не тільки через контрольовані «кол-смі-центри», а також через путінських шавок, так званих «агентів впливу».
Додам тільки одне: «Нація тільки тоді буде сильною, коли буде залізно переконана і впевнена в непорушності її ідеалів і прагнень, а прагнення в нас одне виграти в цій війні, стати сильною, свобідною, насправді незалежною і впливовою державою, яка посяде впевнено своє законне місце серед лідируючих інших країн цього світу».
- Пора вже суспільству раз і назавжди поставити жирний хрест і затаврувати ганьбою всіх подібних політичних повій, поховати і стерти їх з людської пам'яті, стерти їх всіх з наших наївних сердець. Всіх подібних «шуфрічей», «бойок», «савченків», «новінських», «тимошенчіх», та «ляшків» потрібно обходити десятою доріжкою. Вони всі ті, хто так чи інакше намагається посіяти в наших умах хаос і сум’яття, недовіру до влади, дискредитувати і знищити той маленький вогник надії, який жевріє десь там всередині і час від часу підказує нам, що попри всі труднощі і втрати, часом тяжкі нелюдськи зусилля, ми стоїмо, ми боремось, ми всі разом українці, як моноліт, як нерушима стіна пліч-о-пліч, як один за всіх і всі за одного, і все таки на правильному шляху. Адже сила народу в єдності, а слабкість в роз’єднані, саме це ворог намагається проштовхнути через чисельну «обслугу» всередині країни. Так, важко пояснити деякі вчинки і рішення влади, які все більше скидаються на банальну зраду, але на те ми і суспільство, щоби тримати ситуацію під контролем і показати владі, що заграватися з народом не варт. Так, згоден, дуже багато дорікань, критики в останні місяці, роки, на владу, дуже багато питань, суперечних а іноді нелогічних дій, чи взагалі прослідковується нерішучість, невпевненість, чи нездатність діяти всупереч всьому, якщо пріоритети України стоять на першому місті. Але погодьтеся, прошу, в одному: Україна її народ, і влада стикнулися з самим масштабним протистоянням з часів УНР, опинилася в самих тяжкий і самих невигідних умовах, опинилися в дуже загрозливій ситуації, які коли-небудь існували в історії України. Повстало взагалі гостре питання існування державності як такої. Україна і українці, її патріотичні сили, народ, довели всьому світові непереможну здатність до спротиву ворогам, нездоланну велич духу; боротися і вмирати в цій боротьбі за право ЖИТИ, за право бути ВІЛЬНОЮ людиною на своїй землі. Я би хотів поставити одне єдине запитання всім скептикам в критиканам, всім тим, хто так чи інакше поливає брудом на право і наліво владу, висуває претензії і недовіру в постаті президента Порошенко; а що вони взагалі зробили задля України, які би рішення приймали на його місті? Хотів би запитати, чим допомогли, кого врятували, який такий корисний особистий внесок зробили заради нашої перемоги, заради того щоби в нас був мир і спокій? Я впевнений в думці, що вони всі, ображені і розлючені підуть геть, не в змозі, хоч що небудь заперечити, хоча б що небуть переконливо і аргументовано відповісти; вони всі, ті хто ще учора тримав всю повноту влади у своїх руках, хто був відповідальний за все, що зараз відбувається. Вони будуть заперечувати свою опосередковану чи пряму причетність наближення країни до самих трагічних і доленосних подій на сході і в Криму. Ці так звані попередники мали би усвідомити, що насправді вони всі причетні до масових вбивств наших воїнів і цивільних на Сході України, вони як ніхто мають нести всю повноту відповідальності за трагедію під назвою "гібридна війна росії", чи то "руський мир", чи то "російська агресія", адже ця так звана агресія, є по суті продовженням геноциду українців, яке розпочалось не з 2014 року, а на мій погляд, як людини яка дещо знає з історії, а з 1918 року, з часу заснування незалежної, неподільної, унітарної держави Україна.
Невдахи всіх барв і відтінків сірого, політичні незграби-популісти, вчорашні ватажки високо-відсоткових партій-обіцянок, які зробили політичну кар’єру тільки завдяки дискредитації, політичними спекуляціями, і суто на популістських лозунгах, ще мають, здається, сміливість де що нам пояснювати і вказувати, кого нам любити і кому нам українцям довіряти. Парадокс ще полягає тому, що вони настільки самовпевнені в своїх аргументаціях і виводах, що забувають на хвилину, хто і що вони взагалі для українців, за що їх всіх мають українці, суспільство. Та вони для нас затавровані ЗРАДНИКИ, всі до єдиного, яких під час війни треба було б винищувати, як пацюків, які нас українців догризають. Але не вийде і вже не виходить, бо якось дуже сумнівно і не переконливо звучить чергова брехлива лайка, в адресу керівництва, яка суміжна з маячнею, що начебто Порошенко з генеральним штабом, винен в ескалації конфлікту на Донбасі.
Теж саме, слово в слово, всі вони казали і в 2014 році, в самий екстремальнішій період і відповідальний для країни, що начебто українська влада винна в загострені ситуації. Будь ласка перегорніть сторінки газетних шпальт, і подивіться. Взагалі придивіться уважніше до тих, хто насправді представляє так звану опозицію, які спочатку, коли це було вигідно для них, шли під патріотичними гаслами, разом з владою. Як же вони хотіли сподобатися, як вони дерли свої горлянки на ток-шоу, якими вони були борцями за незалежність і справедливість. Де вони зараз? Всі стали у позу Гераклітів-правдоборців беззаперечних і послідовних критиканів і термінаторів влади, починаючи з Юлі В. і можливо закінчуючи Ляшко, та іншими. Запізно для них, застаріли політтехнології не діють, нові не вражають, адже психологічний портрет нікчем і збанкрутілих опортуністів чітко вимальовується в загальній картині українського політичного світу.
Я пригадую 2008 рік, коли російськи гради і винищувачі бомбили Цхінвалі і Горі та інші села в Грузії, з якою цинічною усмішкою сяяла з екранів «політична зірка» Тимошенко, яка зловтішалася з жарту путіна щодо краваток Саакашвілі і Ющенко. Вже тоді вона вибудовувала «правильную тактику нашого сотрудничества з путиним на десятилетие вперёд». Перегляньте це будь ласка: https://www.youtube.com/watch?v=rOObEj2LEfA
Вже тоді путін пропонував так званий обмін пакетами цікавих йому підприємств (мова йшла за «співпрацю» з авіабудуванням «Антонов»). Росія вже тоді полювала за «контрольними» всіх важливих стратегічних підприємств і як цього не усвідомлювали «головні ролі країни» не розумію. Невже прем’єр не уявляла, з яким, взагалі, монстром вона має справу, який невдовзі проковтнув і її, і поховав надію українства підвестися з колін, адже вплив підконтрольних путіну партій того часу з кожним роком набирав обертів. Всі ми були свідками «бунту» прем’єра і суперечок з Ющенко. Нажаль всі ми, хто з різних міркувань не довіряв і критикував Ющенко, зараз би сказав наступне, - як же він був правий в своїх філософських застереженнях щодо цього монстра. Я би не хотів, щоби згодом ми, так само, як і тоді, не зловили себе на думці, - «А все ж таки Порошенко був правий». Досвід і інтуїція, як то кажуть, на вагу золота.
Прислухайтесь уважніше до їх спічу, як вони себе поводять, в нападі і в захисті, якими оперують доводами, як аргументують, як відповідають на дуже незручні питання і ви люди все зрозумієте з ким, взагалі, ми маємо справу, і який справжній має бути до них всіх рівень довіри.
Слава Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715753
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 01.02.2017
автор: CONSTANTINOPOLIS