І НЕ ЗДОЛАТИ НАС ТЕПЕР!

О,  сум  гіркий!  Чому  гірчиш?  Та  хто  ж  тебе  розсіяв?!
О,  біль  терпкий!  Чому  болиш?  Хтось  про  тебе  мріяв...

Лиш  не  собі,  а  іншим...Так?..  Щоб  гіркло  і  боліло!
Ціну  ми  платимо  гірку.  Кому  до  того  діло?

Немає  сили,  щоб  спинить?  Напевно  є...  Не  хочуть!
Хоч  часто  чуємо  про  мир  так  солодко  воркочуть...

О  хлопці!  Соколи  ясні!  Плаче  Земля-планета.
Мов  птахи,  б'єтеся  крильми...  Розставлені  тенета.

О,  сини  рідні,  дорогі!  Ангели  білокрилі!
Ви  є  і  будете  завжди  вірними  Батьківщині.

І  не  здолати  нас  тепер.  Любов  дарують  нині
Ті,  що  у  небі  й  на  землі...  рідній  Україні!

Не  затоптати,  не  забрать...  як  пісня  легкокрила.
Із  того,  що  дав  Бог  усім,  любов  –  найбільша  сила!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715779
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 01.02.2017
автор: Надія Башинська