З Донецького степу

Живу,  переймаюсь,  вболіваю,    вмираю,  тікаю....

Жахаюсь,  молюсь,  забуваюсь,  сльозами  вмиваюсь,

-  "Не  знаю,  нічого  не  знаю..."

Вертаюсь,  щоразу  вертаюсь,

    -"Передихни!"

Сподіваюсь,  все  менше  і  менше,  але  сподіваюсь,
 
-"Зітхни,  і  далі  йди!

Не  повертай  голови!  Не  дивись...

Немає  більше  корінь,  котись,  котись...."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715845
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: Оля Горіна